• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • До відома учнів та батьків

Звертаємося до дорослих із наполегливим проханням відповідально поставитися до своїх батьківських обов'язків, не залишати дітей надовго без уваги. Пам'ятайте, що піклуватися дітьми і виховувати їх – це прямий обов'язок батьків.

Про підсумкове оцінювання та зарахування дітей до 1 класу

/Files/images/89832667_1417100735144498_3601421977111232512_n.jpg

5 речей, які треба знати батькам про коронавірус – роз’яснення МОН та МОЗ

ПАМ’ЯТКА ЩОДО ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ: КОРОНАВІРУС 2019-nCoV
Наскільки небезпечні такі віруси?
Коронавірус — назва цілого «сімейства» вірусів, які вражають людей та викликають хвороби дихальних шляхів різної тяжкості. У когось — звичайну застуду, а в когось — важкі захворювання на кшталт SARS, який ще називають «атиповою пневмонією» або «пурпуровою смертю».
Вірус живе на поверхнях лише протягом кількох годин. Прості дезінфікуючі засоби можуть вбити вірус унеможливлюючи зараження людей.
Як передається цей вірус?
Переважно коронавірус передається від тварин до людей та від людини до людини. Вірус підступний тим, що спершу може мати кишкову форму, а тоді перетворитися на респіраторну. Проте, один раз перехворівши, людина, найвірогідніше, вдруге не буде вразливою до вірусу.
Які симптоми коронавірусу?
Симптоми вірусу на перший погляд, подібні до застуди, грипу або — у більш важких випадках — запалення легень. Це висока температура, утруднення дихання, ураження дихальних шляхів та легень. Вважається, що інкубаційний період вірусу, тобто зараження до появи симптомів, становить близько двох тижнів.
Хто найбільш вразливий?
Люди, які живуть або подорожують в райони де циркулює вірус 2019-nCoV. Однозначно, більше шансів захворіти має той, хто нещодавно контактував з хворими. Аби заразитися, достатньо перебувати з хворим в одній кімнаті без належних засобів індивідуального захисту — рукавичок, респіратора.
Як вберегтися від вірусу?
  • уникати тісного контакту з людьми, що мають симптоми гострої респіраторної інфекції;
  • частіше мити рук з милом, особливо після прямого контакту з хворими людьми або їхнім оточенням;
  • уникати тісного контакту з тваринами ;
  • виявивши симптоми гострої респіраторної інфекції, дотримуватися правил поведінки при кашлі: не підходити надто близько до співрозмовників, використовувати одноразові серветки при кашлі та чханні, мити частіше руки, максимально скоротити контакти з іншими людьми.

Презентація «Профілактика інфікування коронавірусом»

Про обмеження перебування неповнолітніх дітей у вечірній час на вулицях міста та в розважальних закладах без супроводу дорослих

/Files/photogallery/732/privivki-ot-gepatita-i-allergicheskie-reaktsii-na-nee.jpg

/Files/photogallery/732/KIR.jpg/Files/photogallery/732/sanitarnuy_buleten14.jpg

Все про дифтерію

/Files/photogallery/732/дифтерія.jpg/Files/photogallery/732/difteriya_01.png/Files/photogallery/732/f957969fe9d3d3ebb4599630216fdb6c7f9e0f88.jpg

ХВОРОБА, СПРИЧИНЕНА ВІРУСОМ ЗІКА

Хвороба, спричинена вірусом Зіка – це арбовірусна інфекція, що передається комарами роду Aedes з легким перебігом лихоманки на фоні загального нездужання з висипанням, кон’юнктивітом, болями в м’язах, суглобах, що тривають від 2 до 7 діб.

Зважаючи на швидке розповсюдження вірусу Зіка в Американському регіоні, збільшення частоти вроджених аномалій, випадків синдрому Гієна-Барре, інших неврологічних та аутоімунних порушень у країнах, де встановлено циркуляцію збудника, 1 лютого 2016 р. ВООЗ офіційно оголосила епідемічну ситуацію у Бразилії та Французькій Полінезії надзвичайною ситуацією у сфері громадського здоров’я, що має міжнародне значення.

Переносник хвороби - комарі видів Aedes aegypti та Aedes albopictus, поширені у регіонах з тропічним та субтропічним кліматом. За час спостереження в Україні ці види переносників відсутні, проте, не виключається можливість завезення в Україну та репродукції на новому місці комарів виду Aedes albopictus. Найближчі до України країни, у яких встановлена їх наявність це: Грузія, Болгарія, Туреччина та Греція.

Механізм передачі інфекції - трансмісивний, через укуси інфікованих вірусом Зіка самок комарів роду Aedes.

Окрім трансмісивної передачі вірусу Зіка, активно обговорюється можливість вертикальної передачі збудника (від матері до дитини). Також описана можливість передачі збудника статевим шляхом та опубліковані дані про ізоляцію вірусу Зіка зі сперми. Тому не рекомендовано вступати в статеві зв’язки з місцевими жителями. Фахівці не виключають можливість зараження при переливанні крові.

Сучасна епідемічна ситуація. Спалахи хвороби, викликаної вірусом Зіка, були зареєстровані в Африці, Північній і Південній Америці, Азії й Тихоокеанському регіоні.

Станом на 27.01.2016 р. випадки інфікування вірусом Зіка зареєстровані у 29 країнах світу: Барбадосі, Болівії, Бразилії, Кабо-Верде, Колумбії, Еквадорі, Сальвадорі, Французькій Гвіані, Гваделупі, Гватемалі, Гондурасі, Гайані, Сурінамі, Таїланді, Венесуелі, Мексиці, Новій Каледонії, Панамі, Парагваї, Перу, Пуерто-Ріко, Самоа, на Гаїті та Фіджі, Ямайці, Мальдівах та Мартініці, Сен-Мартені та Соломонових островах.

Протягом січня 2016 року зросла кількість імпортованих випадків хвороби, спричиненої вірусом Зіка, до США, Європи та інших країн. Випадки хвороби Зіка зареєстровані у: Австрії, Великобританії, Данії, Ізраїлю, Іспанії, Італії, Нідерландах, Німеччині, Португалії, США, Фінляндії, Франції, Швейцарії та Швеції. У всіх випадках зараження відбувалося у країнах Центральної та Південної Америки. У лютому – завезено 1 випадок хвороби до Росії (Москва).

Клініка. Хвороба, спричинена вірусом Зіка, перебігає зазвичай у формі легкого захворювання з неспецифічними симптомами. Найчастіше спостерігаються такі симптоми: гарячка, головний біль, загальне нездужання, макуло-папульозна висипка, свербіж, кон’юнктивіт, біль у м’язах та суглобах (зап’ястних, колінних суглобів, суглобів гомілки).

Ускладнення. Під час великих спалахів у Французькій Полінезії (2013 - 2014 рр) і в Бразилії (2015 р.) національні органи охорони здоров'я повідомляли про можливі неврологічні і аутоімунні ускладнення хвороби, викликаної вірусом Зіка, а саме:

- збільшення числа фактів, що підтверджують зв'язок між інфікуванням вірусом Зіка вагітних жінок та мікроцефалією у народжених ними дітей;

- збільшення числа випадків синдрому Гійєна-Барре – аутоімунного захворювання з ураженням нервової системи.

Лабораторна діагностика вірусної інфекції Зіка ґрунтується на виявленні вірусної РНК в крові хворих методом зворотної транскрипції та полімеразної ланцюгової реакції (ЗТ-ПЛР), ізоляції вірусу, виявленні специфічних до вірусу Зіка IgM- або IgG-антитіл серологічними методами.

Лабораторному обстеженню підлягають пацієнти, які нещодавно повернулися з районів, де реєструються випадки захворювання на цю інфекцію та у яких впродовж 14 днів після повернення, з’явилися гарячка, з різким підвищенням температури тіла, макуло-папульозний висип, біль у суглобах та кон'юнктивіт.

Лікування. Специфічне лікування та вакцина проти вірусу Зіка відсутні. Тому проводиться симптоматичне лікування: люди, інфіковані вірусом Зіка, повинні багато відпочивати, пити багато рідини й приймати звичайні препарати для усунення болю, лихоманки і свербежу.

В основі профілактики хвороби, спричиненої вірусом Зіка, є скорочення чисельності комарів, як переносників вірусу, шляхом знищення і перетворення місць їх виплоду і зниження ймовірності контакту людей з комарами, попередження укусів комарів, особливо для вагітних жінок.

Протягом усього терміну перебування в країнах, де є потенційний ризик зараження хворобою Зіка, слід використовувати репеленти, носити одяг (бажано світлих тонів), що закриває якомога більшу частину тіла, застосовувати фізичні бар'єри, такі як сітки, зачинені двері і вікна, а також протимоскітні пологи для сну. Крім того, важливо не допускати створення умов для розмноження комарів, для чого слід спорожняти, очищати або накривати ємності, в яких може накопичуватися вода: відра, квіткові горщики, тощо.

Перед виїздомв країни з тропічним і субтропічним кліматом важливо завчасно уточнити, в т.ч. у територіальних закладах Державної санітарно-епідеміологічної служби та у туроператорів дані про епідемічну ситуацію в конкретній країні та виконувати заходи профілактики.

Лекція підготовлена на матеріалах інформаційних повідомлень ДУ «Український науково-дослідний протичумний інститут ім. І.І. Мечнікова» МОЗ України та ДЗ «Український центр з контролю та моніторингу захворювань МОЗ України».

ТЕЛЕФОНИ ЕКСТРЕНИХ СЛУЖБ

101 – МНС, пожежна служба

102 – поліція

103 – швидка допомога

104 – служба газу

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Кiлькiсть переглядiв: 258

Коментарi